робітний

робітний
-а, -е, заст.
1) Працьовитий.
2) Який працює; трудящий.
••

Робі́тні лю́ди — у Росії 16-18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і т. ін.

3) Признач., відведений для роботи і робітників.
••

Робі́тний буди́нок іст. — особливий притулок для бідних із дуже тяжкими умовами життя і праці.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "робітний" в других словарях:

  • робітний — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • сатинувальник — а, ч. Робітний, майстер, який займається сатинуванням …   Український тлумачний словник

  • Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …   Википедия

  • вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… …   Український тлумачний словник

  • базисний — а, е. 1) Основний, вихідний. 2) філос. Прикм. до базис 1). •• Ба/зисна валю/та валюта, стосовно якої в тій чи іншій країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют. Ба/зисна величина/ величина показника, з яким порівнюється… …   Український тлумачний словник

  • завантажувач — а, ч. 1) Робітник, який завантажує домну, піч і т. ін. 2) спец. Програма завантаження даних. 3) спец. Програма редагування зв язків, яка розміщує готову для виконання робочу програму безпосередньо в оперативній пам яті. •• Абсолю/тний… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»